Мaртін Скoрсeзe — oдин з нaйвидaтнішиx рeжисeрів в істoрії кінeмaтoгрaфa. Він знімaє пoxмурі й чaстo жoрстoкі фільми, у якиx тexнічнa дoскoнaлість пoєднується з бeздoгaннoю aктoрськoю грoю. Дo тoгo ж Скoрсeзe ствoрив миттєвo впізнaвaну eстeтику, характерну чтобы кінематографічної моди: від гавайських сорочок і коричневих шкіряних блейзерів впредь до класичних костюмів Giorgio Armani.
Тревіс Бікл у фільмі «Таксист», 1976
Робертушка Де Ніро у фільмі «Таксист», 1976
Робертушка Де Ніро в ролі Тревіса Бікла у фільмі «Таксист», можливо, найвидатніший антигерой в історії кіно. Його действующее лицо має вельми агресивний вигляд з ірокезом получи и распишись голові, окулярами-авіаторами, в неохайні утилітарній куртці з нашивкою We Are the People і старих черевиках. Проте, зауважте, наскільки органічно цей лик поєднується з його безтурботною вразливістю, бажанням піти від реальності й пригніченим буркотінням.
Генрі Гілл у фільмі «Славні хлопці», 1990
Рея Ліотта у фільмі «Славні хлопці», 1990
Фільм «Славні хлопці» вважався камбеком Скорсезе після похмурого періоду в 1980-х. Він неважный (=маловажный) тільки відродив його погрузчик’єру на екрані, але й змінив визначення гангстерського фільму, а нині вважається однією з найвидатніших стрічок свого часу. Головний конструктор фільму Річард Бруно виграв BAFTA вслед вишукані двобортні костюми Генрі Гілла з показною італійською бравадою й присмаком мафії.
Джинджер Маккена у фільмі «Казино», 1995
Робертушка Де Ніро і Шерон Стоун у фільмі «Казино», 1995
Бойкое) фільму «Казино» ідеально поєднує в собі кричущий речь і гламур Лас-Вегаса. Шерон Стоун змінила 40 костюмів у ролі злодійки Джинджер Маккени, починаючи від шиншилових пальт і діамантових ременів поперед суконь у неонову смужку епохи 1970-х і відповідних пов’язок получи и распишись голову. До сотрясение воздуха, Роберт Де Ніро перевдягався в цьому фільмі 52 рази: безліч сліпучих костюмів, білих шкарпеток і бірюзових лоферів зі шкіри алігатора.
Говард Г’юз у фільмі «Авіатор», 2004
Леонардо Ді Капріо у фільмі «Авіатор», 2004
Біографічний фільм Скорсезе насчет знаменитого режисера й піонера авіації та авіаперевезень Говарда Г’юза розповідає його голлівудську історію успіху для тлі важкого обсесивно-компульсивного розладу, що поступово починає переважати в його житті перед такого ступеня, що він приставки не- може навіть вийти нате вулицю. Леонардо Ді Капріо в ролі розумної людини, що постійно страждає минуя власний душевний блюминг — прекрасний. Особливого шарму його герою додають стильні костюми: контрастні двійки, шкіряні куртки, фетрові капелюхи, вовняні жилети й низка інших чудових речей.
Аліса Гаятт у фільмі «Аліса тутовник більше не живе», 1974
Еллен Берстін у фільмі «Аліса (тутовое більше не живе», 1974
«Аліса туточки більше не живе» — феміністська мелодрама, виткана з горя, любові й материнства. Режисер фокусує емоції нате персонажі Еллен Берстін, ради що вона заслужено дістала премію «Оскар» вслед створення унікальної головної героїні. Аліса запальна, впевнена в собі й прагне стати гарною матір’ю. У найкращих традиціях 1970-х костюми героїні легкі, надзвичайні й барвисті, як і вона самочки.
